Поняття ознаки результату творчої діяльності як об’єкта правової охорони

       Становлення системи правової охорони результатів творчої діяльності
Творчість людини виникла разом з людиною. Людина починає творити, як тільки вона усвідомлює навколишній світ і вирізняє себе із середовища, в якому живе.

       Без будь-якого сумніву створене людиною навіть у дуже далекі часи, як особисто нею самою, так і тими, хто її оточував, усвідомлювалося, як її власність. Уже в ті далекі часи власність визнавалася священною і недоторканною. Отже, з цього випливає, що уже в ті далекі часи існували засоби охорони своєї власності, у тому числі і результати своєї творчості. Відомо, що у Стародавньому Римі і в Греції плагіат та літературна крадіжка досить суворо каралися, а про застосування і охорону товарних знаків відомо ще раніше. Якщо існували ці об’єкти, то існувала і їх охорона.

Захист інформації в автоматизованих системах

       Із становленням України як суверенної держави, реформуванням всіх сфер життя суспільства, зокрема економіки та оборони постала проблема створення принципово нових власних систем захисту інформації зокрема в автоматизованих системах та законодавчого регулювання інформаційних правовідносин у сфері охорони таємниць.

       Конституція України, що стала гарантом побудови демократичної правової держави, не могла не врахувати загальносвітових тенденцій інформатизації суспільства. Тому ряд її статей (зокрема ст. 17, 32, 34) визначають забезпечення інформаційної безпеки, як одну з найважливіших функцій держави і мають стати основою розвитку інформаційного законодавства.

       Захист інформації та охорона державної таємниці є невід’ємною складовою національної безпеки України. А там, де превалюють особливі інтереси держави, інтереси її безпеки, зовнішніх відносин та економіки, чинне законодавство повинне забезпечувати саме їх захист, утвердження інформаційного суверенітету України, її права на встановлення особливого порядку користування і розпорядження інформацією з обмеженим доступом, найважливішою складовою частиною якої є державна таємниця.

       В інформаційному просторі ця інформація займає дуже незначну частку і стосується чітко окреслених сфер державної діяльності – оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, що прямо закріплено у статті 6 Закону “Про державну таємницю”.

Соціальний аспект глобальних проблем сучасності

8 … Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо…
9 Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!…
10 Буває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами!
(Екклезiяст 1)

Україна разом з усім Світом впевнено перейшла рубіж тисячоліть. І в новому тисячолітті перед нами постають ті проблеми, яки прийнято називати «глобальними». Аналізуючи сам термін «глобальні проблеми» я був здивований тим що, навіть в Глобальній мережі я не знайшов офіційного переліку таких проблем. Ні ООН, ЄС ні США, інші світові центри не наводять такого переліку. В багатьох публікаціях, можна зустріти вислів «… - глобальна проблема сучасності» [1].
Взагалі під глобальними проблемами сучасності найчастіше розуміють сукупність соціально-природних проблем, від рішень яких залежить соціальний прогрес людства, и його самозбереження. Ці проблеми характеризуються динамізмом, виникають як об’єктивний чинник розвитку людства. Глобальні проблеми взаємопов’язані, та охоплюють всі сторони життя людини, і зачіпають всі без виключення країни світу. Приблизно таке визначення дає російськомовна Вікіпедія [2]. Що цікаво, на цей момент, російськомовна стаття в одній з найбільших світових електронній енциклопедії не містить посилання на іншомовні версії. Пошук терміна «Global problems of humanity» по англомовній Вікіпедії http://en.wikipedia.org теж не дав результату [3].
Можливо Глобальні проблеми не настільки глобальні?

Деньги в Интернет (е)

       Интернет прочно входит в нашу жизнь. А вмести с ним такие понятие как электронная коммерция и электронные деньги. Многие предприниматели уже воспринимают пользователей Интернета как "потребителей" их интернет-рекламы, но и как потенциальных покупателей.

       Рассмотрим такие интересующие многих пользователей Интернета вопросы.

   1) Что такое электронные деньги?
   2) Как их обналичивают (конвертируют).
   3) Как этот вопрос регламентирует законодательство (будем рассматривать законодательство Украины).

Штрих-кодирование и радиоидентификация: что значат эти технологии для современной библиотеки?

      ... Я рассматриваю вариант с открытым доступом читателя к фондам. Конечно, для многих библиотек Украины вопрос открытия фондов в ближайшей перспективе не стоит. Но большинство современных библиотек могут использовать элементы этой схемы обслуживания.

1. Читатель приходит в библиотеку. Подходит к книжным стеллажам, выбирает необходимый ему материал (журнал, газету, книгу). При наличии вопросов о месте расположения той или иной литературы, или просто для консультации обращается к дежурному библиографу.
2. Если объектом поиска является статья или просто необходимо убедиться в наличии того или иного материала, читатель с помощью сети Интернет, сидя у себя дома, может получить справку о наличии необходимого ему материала в фонде на сайте библиотеки, воспользовавшись электронным каталогом. Также на сайте, возможно бронирование литературы, к удобному для пользователя времени. В библиотеке, в свою очередь установлены специальные компьютеры - автоматизированные рабочие места (АРМ) читателей, с помощью которых они могут осуществить поиск по электронному каталогу библиотеки и сделать заказ.
3. Для оформления заказа, читатель библиотеки идет на кафедру выдачи литературы. Библиотекарь для идентификации читателя специальным сканером считывает сначала штрихкод читательского билета, сверяя фотографию на билете с лицом читателя. Затем, с выдаваемой литературы считываются штрихкоды для записи на электронный формуляр.
4. Возврат литературы осуществляется посредством повторного считывания штрихкода с выданной литературы. Возможен вариант, когда для возврата необязательно иметь с собой читательский билет.

      Теперь рассмотрим, какие шаги должна предпринять библиотека для реализации такой схемы обслуживания.

Використання можливостей Інтернет педагогічними кадрами в процесі професійної діяльності

      ... В умовах формування інформаційного суспільства в країні одним з показників освіченості людини є рівень її інформаційної культури. Нині в світі з'являються нові джерела інформації, які можуть бути доступні майже кожному. Прогрес вимагає від нас вміння працювати з ними. Змінюються вимоги не тільки для тих, хто вчить, а насамперед до тих, хто навчає.

       Суспільство досягло такого рівня розвитку, коли обсяги теоретичних знань, інформації, рівень її структурованості та складності зумовлюють створення якісно нової інформаційної структури, в якій інформаційні ресурси визначатимуть розвиток країни, сфер суспільства, інтелектуалізацію праці, вибір і використання інформаційних систем різного призначення і технологій, умови життєдіяльності людини в усіх соціальних сферах, вдосконалення соціально-комунікаційних відносин, виробництва й управління в усіх соціальних сферах. За таких умов великого значення набуває процес інформатизації освітнього та управлінського процесів, використання комп'ютера, інформаційно - комунікаційних технологій (ІКТ) та інформаційних ресурсів у професійній діяльності працівників освіти, що цілеспрямовані власне на розв'язання конкретних задач. Інформація й теоретичні знання визнані пріоритетним стратегічним ресурсом постіндустріального суспільства та є основою системи інформаційного забезпечення освітян.

       За таких обставин великого значення в професійній діяльності працівника освітньої сфери набуває інформаційно-аналітична діяльність і особливо вміння використовувати інформаційні ресурси. Поняття "ресурс" походить від французького слова "ressourse" - джерело, запас чого-небудь, засіб, який використовується у необхідних випадках. Інформаційні ресурси трактуються як обсяг інформації в інформаційній системі, "...як окремі документи і окремі масиви документів у інформаційних системах (бібліотеки, архіви, фонди, банки даних та інші інформаційні системи)".